Традиції ткацтва покровців
Ткацтво - це одне із найдавніших ремесел. Воно виникло ще в період первіснообщинного ладу і представляло собою тканини для пошиття одягу. Згодом, коли виникла потреба в утепленні осель почали з’являтися і інші вироби.
До наших днів в селах Нересницької громади побутує ткацтво покровців (килимів) з різних матеріалів. Вироби створюють на ткацьких верстатах, що носять назву кросна. До цього часу ткалі здебільшого займаються цим ремеслом в осінньо-зимовий період, адже існує повір’я, що якщо кросна незібрані до Великодня, то влітку буде засуха. В давнину при довгій відсутності влітку дощу люди збиралися і ходили шукати ткалю, яка не зібрала кросна та змочували їх водою, таку жінку називали босорканя (відьма).
Покровці до цих пір оздоблюються цікавими, самобутніми, автентичними орнаментами, що представляють різні техніки виконання. Це і більш буденні вироби з простих матеріалів та нескладними узорами і більш дорогі та вишукані, що зберігають давні традиції ткацтва тонкостінних вовняних джерг, які були представлені на весь світ відомою ткалею с. Ганичі, членом Національної спілки художників України Візічканич Гафії Петрівни, виставки, якої проводилися в Києві, Монреалі, Канаді і т.д. ще в 60-х роках минулого століття.
Це ремесло в Нересницбкій ТГ зберігають: Томинець Олена Василівна, Проданець Марія Іванівна (с.Новоселиця), Олашин Ольга Василівна (с.Нересниця), Она Василина Михайлівна (с.Ганичі)
